Сценарій випускного вечора

"Прощальний шкільний бал"  Сьогодні музика лунає гучно в залі,  І тоне в квітах урочистий зал.  В очах у кожного і радість, і надія —  В нас випускний шкільний останній бал.  Вітаємо всіх вас на нашому святі,  Воно і смутком й радістю дзвенить.  Це — свято зрілості та свято розтавання,  І майбуття прекрасна світла мить.  Як непомітно одинадцять літ минуло!  Сьогодні вийдем за шкільний поріг.  Позаду — безтурботне в нас дитинство,  Попереду — життєвий шлях проліг.  Остання перегорнута глава…  Тепер відклавши книги старовинні,  Ми скажемо ті головні слова,  Що їх саме життя диктує нині.  Прощай, дитинство й незабутня школо!  В майбутнє кличуть нас життя стежки,  Та яснітимуть як небо барвінково  У пам’яті шкільні наші роки.  Весна у літо переходить плавно  І світ навколо радісно цвіте.  Здається в перший клас ішли недавно,  Та відпливло дитинство золоте.  Кудись туди, де проживає казка,  Де розмовляють квіти і трава.  Де зігріває сонечкова ласка  І радість та любов — така жива.  І ось з шкільного рідного порогу  Для той вальс прощальний прозвучить,  Й покличе юність у складну дорогу  І це в житті залишиться, як мить.  Мить дивовижна і така щаслива,  Де стільки сонця й радості було!  Шкільне дитинство й юність — справжнє диво!,  Мов сон вже у минуле відійшло.  О добра доле! Дай могутні крила,  Ми помандруємо у світле майбуття,  Де наших мрій червонії вітрила  Де нас чекають справжні відкриття.  Пісня «Дитинство»  Виступ 4 класу.  .От везе випускникам! Добре, що й казати!  Вже не будуть за спиною портфелі тягати,  Щовечора три години уроки учити,  І щоранку, захекавшись, знов до школи бігти.  Не примусить їх ніхто писать реферати,  Бузтурботну будуть жити, до обіду спати.  Ну а внас, що за життя – справжнісінькі муки,  Стер я зуби вже давно об граніт науки.  В них роботи після школи – непочатий край,  Тож своє дитинство друже, ти не підганяй.  Треба їм п’ять довгих років у виші учитись,  А дівчатам вийти заміж, хлопцям оженитись.  І про дім, і про зарплату треба ще подбати,  Як народиться дитинка – ночами не спати.  Ти мене так не лякай!  Це ж складні завдання!  Краще буду вже ходити  В школу на навчання!  Дорогі випускники, ми сьогодні щиро радіємо за вас і навіть трохи заздримо.  Ви вже стали дорослими і самостійними.  Ви отримали стільки прав і свобод!!!  Наприклад, ви маєте право навіть не дивитися у бік школи  І навіть не вітатися з вчителями.  Ви маєте право спати, скільки захочеться, не поспішаючи на перший урок.  І носити спіднички бажаної довжини.  Ви можете одружуватися і виходити заміж  Фарбувати волосся, нігті і губи у всі кольори веселки.  Проколювати не лише вуха, а й інші частини тіла.  Ми, на жаль таких прав ще не маємо, але як ваша зміна обіцяємо сьогодні усім вам: брати з вас приклад всюди і в усьому хорошому.  Гордо нести звання учня рідної школи  Старанно навчатись і перемагати в олімпіадах як ….  Любити спорт як …..  Малювати не тільки правою, а й лівою рукою як ….  Не втрачати почуття гумору навіть у найсумніших ситуаціях …  Бути такими ж доброзичливими як …..  Берегти ваші парти і не стирати з них автографів  Не запізнюватися на уроки, на перерви та на побачення.  Не бити менших, слабших, вікон і байдиків  Не ображати ваших вчителів, які тепер будуть нашими.  А якщо серйозно, ми вас не підведемо.  Випускники:  Ми 11 довгих років провели у школі  Лиш 11 довгих осеней і зим,  Бо весни не ішли поволі –  Вони злетіли, як за вітром дим  І ось стою я на порозі школи  Між двох світів, між різних берегів,  Бо за порогом цим складні лежать дороги ,  В широкий світ з дитячих мрійних снів.  Важкі дороги, гори, перевали,  Чи, може стежка рівна і легка  Судилась нам? А поки що – у школі  Впаде остання юності сльоза.  І крізь роки пронісши пам'ять вдячну,  Не раз згадаємо шкільні роки.  І може, пошкодуєм, що так швидко  Проминув час, забравши із собою  Юнацькі мрії і рожеві сни.  І не треба плакать на дорогу,  Треба заспівати нам і все.  Хай про день цей добрий теплий спогад  Кожен з вас у серці пронесе.  Сценка «Для дівчат»  1. Оглянься, мені здається ми потрапили на конкурс краси «Міс Дарахів» - стільки чарівних дівчат навколо!  2. Навіть не віриться, що це наші однокласниці, з якими ми разом бешкетували, від яких зрідка списували, а у молодших класах тягали за кіски.  3. Аж згадати соромно. Потрібно якось загладити свої провини. Може шоколадкою, як завжди?  4. Та ні, вони всі на дієтах. Давайте щось менш калорійне, наприклад, пісню.  5. Точно. Отож, присвячується прекрасній половині нашої школи.  Пісня «Дівчата гарні як ніколи»  Як ти думаєш, чи буде тут хтось за нами сумувати? Чи всі зітхнуть з полегшенням: мовляв, нарешті, збулися?  Я гадаю, що будуть сумувати ті, хто протягом 11 років терпляче віддавав нам свої знання, сили, тепло свого серця, – це звичайно ж наші вчителі.  А ми назавжди збережемо частинку їхньої доброти, якою вони з нами так щедро ділилися.  Життя наче потяг, зупинка під назвою «Школа»  А потім чекає на нас невідомий маршрут  Прощання щемке і розчулені очі довкола  Ми підемо далі, а ви залишаєтесь тут.  І тихий перон забуває про галас дитячий  Шляхи, як стрічки, що сплелися в дівочій косі.  Нам простір відкрили… а серце сміється і плаче,  Бо частку його ми з собою забрали усі.  Зустрінете інших, - таких вже не буде ніколи:  Ви душі ліпили і нам дарували знання  Якими смішними колись ми з’явились до школи!  Якими прекрасними йдемо із школи в життя!  За роки шкільні нам чимало вдалося пізнати:  Кохання і дружбу, і радість, і відчаю тиск.  Гадаємо ми, що навчили ви нас відрізняти  Де щедрість і вірність, а де тільки зовнішній блиск.  Дороги в майбутнє… колись і вони завертають.  Відчиняться двері – ми рідний побачимо клас.  Тут нас зрозуміють, розрадять і завжди чекають,  Бо Вчитель ніколи не зможе забути про нас.  За труд важкий, недоспанії ночі  Вклоняємося низько до землі.  За лагідні, усміхнені очі –  Спасибі, дорогі учителі!  За вашу ласку, чуйність і турботу,  За те, що підняли нас на крилі,  За повсякденну кропітку роботу –  Спасибі, дорогі учителі!  Ми любим вас і поважаєм щиро,  Хай допікали, як були малі,  Бажаємо здоров’я вам і миру!  Спасибі, дорогі учителі!  Ми до батьків сказати хочем слово  Бажаєм привітати від душі.  Подарувати пісню всім чудову,  Найкращі прочитати вам вірші.  Бо без батьків чого ми в світі варті?  Без маминої ласки і тепла.  Без батьківської строгості і жарту,  Без нашого родинного житла.  Дорогі наші, рідні, найніжніші і наймиліші в цілому світі батьки!  За любов і ласку…  За тепло і терпіння…  За батьківські поради і материнське розуміння…  За те, що ми живемо, бачимо сонце, чуємо спів птахів, милуємося росою на квітах…  (разом) Дякуємо вам!!!  А ще обіцяємо…  Де б ми не вчилися, де б не працювали, як би далеко не були….  Ми будемо приїжджати, любити і поважати батьків!  До побачення, мамо! Вже час вирушати в дорогу,  Десь моя непротоптана стежка загубилась в житах.  Десь чекає кохання. Десь чатує тривога,  Все то – доля моя, мій ніким не торований шлях.  Де б не йшов я, ланами чи тернами,  До якої б не прагнув зорі,  Думи ваші надіями теплими  Мені в душу навіки лягли.  Із далекого синього вирію  Я вертатимусь в рідні краї,  За думками і мріями щирими,  За сердечним спокоєм своїм.  Я вертатимусь, мамо! У негоду і сонячний день,  Все ітиму до тебе крізь високі твої перелоги,  І стрічатиму долю, ступивши на рідні пороги,  І вклонюся низенько, шукаючи нових пісень!  пісня «Батьки мої»  Слово для привітання надається батькам випускників….  Проведи мене, мамо, будь ласка,  Проведи до воріт.  Хай простелиться доля, мов казка,  Мені, рідна, услід.  Відгородить вона мене всюди  Від нещасть і біди,  Проведи, мене мамо, між люди,  В білий світ проведи,  Рідна мамо, подай мені руку —  Я у танець тебе поведу.  Попрощаємося разом з дитинством,  Вдячним серцем до ніг припаду.  Танець з батьками  Хто був зачинщиком цікавих справ?  Хто нам завжди допомагав?  Хто лаяв нас і веселив?  Хто підбадьорити умів?  Хто захищав нас завжди всіх?  Звичайно ж, класний керівник!  І хоча клопотів море приносив наш клас  Тільки все одно, любили ви нас  Тож ви пам’ятайте, що ми ваші діти  Ніколи в житті не забудемо вас  Хороших слів сказали ви немало.  Ще більше добрих справ зробили ви,  Ви нам свою любов подарували,  Ми стали вам, мов рідними дітьми.  А ми…Ми вам нелегко діставались,  Тікали із уроків, пустували,  Тож сили, що потратили на нас,  Дозвольте вдячністю компенсувать.  Вона. Нам так пощастило …  Він. Чому?  Вона: Адже у нас було аж чотири класних керівники.  Він. Ви собі тільки уявіть, наскільки ефективно вони нас виховали..  Вона. І не кажи: виховували і на уроках, і на перервах, і на шкільних вечорах, і навіть В контактах. Ми від них ніде не могли сховатись.  Він. Слово для привітання надається класним керівникам………..  Дитинство моє – світанкова пора,  Над шляхом - як мрії – тополі.  Зростала й мужніла отут дітвора,  У рідній Дарахівській школі.  Ми вчилися множити тут і ділить  Із друзями радощі й болі,  Озброїлись мудрістю сивих століть  У рідній Дарахівській школі.  Три тисячі днів, двадцять тисяч дзвінків-  Проста арифметика долі…  Я перше і світле кохання зуcтрів  У рідній Дарахівській школі.  Останній день дитинства в нашій школі,  А завтра жде доросле нас життя.  Крізь всі роки ми збережем казкові  Дитинства нашого такі дзвінкі літа.  Було воно щасливим й веселковим,  Наповнене цікавим світом знань.  Тут перша вчителька, і друзі, а навколо  Життя кипіло знахідок й змагань.  Ось і пролетіли наші будні й свята.  Непомітно швидко збігли ці роки.  Вже прощальний вечір. Рідна alma mater.  На обличчі в когось сліз сумні рядки.  Час прийшов прощатись. Хтось зітхає нишком  І не вірить досі, що затих дзвінок.  Вже з бібліотеки не загубить КНИЖКУ  І не прогуляє сьомий свій урок.  Навчання у кількох словах  Пам'ятаєш, як це було?  Перше вересня. Ромашки.  Мама. Вчитель. Першоклашки.  Два на два. Буквар. Старання.  Перше в класі прибирання.  Фараони. Глобус. Карта.  Розмальована вся парта.  Пушкін. Піфагор. Кислоти.  Словники. Рівнини. Ноти.  Друг. І списане рівняння.  Спортмайданчик. Тренування.  Танці. Музика. Гітара.  Поцілунки. Знову пара.  Держекзамен. Бал прощальний.  Радість разом із печаллю.  Сцена. Зал. Букет в руках.  Чому ж сльози на очах?  Увага! Увага! Вхід у дитинство зачиняється!  Ми завтра зустрінемо сонечко красне,  І вірим: світанок наш буде ясним,  Росою умитим, яскравим і чистим,  В доросле життя ми рушаємо з ним.  Ну а сьогодні скажемо: « Прощай»  Школі своїй, учителю і парті.  Життя доросле! Ти нас зустрічай!  Ми доведем, чого ми в світі варті!  Випускник 1. Школо моя! Моя рідна колиско!  Випускник 2.Тут пройшло моє дитинство!  Випускник 3.Тут промайнула моя юність!  Випускник 4.Тут залишиться моє серце!