Міні-повість "Як я стала вчителем"
Я, напевне, не
могла стати кимось іншим. Адже школа в моїй свідомості виникла задовго до шести років. Будучи дочкою
вчительки, я з трирічного віку замість дитсадка нишком сиділа на уроках і
заворожено спостерігала, як навчаються інші.
Ще не закінчивши школу, добре
засвоїла премудрість перевірки зошитів
та контрольних робіт. Бачила скільки терпіння, сил та енергії
витрачається на педагогічну роботу. А навчаючись сама, відчувала задоволення,
ділячись тим, що дізналася, зрозуміла, з
товаришами.
Розділ 2. Альма-матер науки
Моїм другим освітнім домом після школи став
Тернопільський національний педагогічний університет. Саме тут
не просто давали знання, а гартували характер, виховували волю, вчили
долати труднощі і робити, здавалося б, неможливе. Стоси списаних сторінок конспектів навчали мене терпінню та
наполегливості, тисячі розв’язаних задач гострили розум , а десятки альбомів з
біологічних дисциплін показали, що
вчитель повинен бути ще й художником.
У своїй роботі дотримуюся думки, що мудрість полягає не в тому, щоб говорити складно про прості речі, а в тому, щоб зробити складне простим і зрозумілим. Вважаю, що суть роботи з учнями передає прислів’я «Привести коня до водопою може і дитина, але змусити його напитися не під силу навіть сорока дорослим чоловікам». Моє завдання – зробити так, щоб школярі самі відчули спрагу до знань, і тут мені в пригоді стають як педагогічні, так і особистісні якості.
На мою думку, вчитель повинен бути актором і поетом, дипломатом і мислителем, гравцем і винахідником, психологом і експериментатором, лікарем, а часом просто товаришем. Якщо ти не можеш цього – Майстром у педагогічній справі тобі не стати…
Переконана, що назвавшись цим іменем - Учитель, людина взяла на себе обов’язок бути зразком для інших, адже «лише той Учитель, хто живе так, як навчає».
Перейшовши на хімічну мову, можу порівняти себе з каталізатором, який проводить учнів до вершин знань, полегшуючи їм шлях і пришвидшуючи їхнє розуміння, при цьому виступаю окисником, який підвищує рівень знань учнів, час від часу сама окиснююся сучасною науковою педагогічною та методичною літературою.

Подібно кристалу є багатогранною особистістю: ліричною і логічною, творчою і ретельною, допитливою та відповідальною. Кожну грань намагаюся використати у своїй роботі з максимальним ефектом, щоб зробити процес навчання цікавим та яскравим.
Постійно вступаю в реакцію обміну з учнями, щиро віддаю їм знання, ділюся досвідом, розумінням світу, від них запозичую енергійність, активність, допитливість.
Часом відчуваю себе ртуттю, що постійно перебуває в русі, бігаючи між уроками, олімпіадами, конкурсами, факультативами.

Часом доводиться виявляти сталеве терпіння та докладати титанічних зусиль, щоб збільшити вихід продукту від теоретично можливого у реакції формування знань, вмінь та навичок у школярів.
Щодня здійснюю процес, який в лабораторії проходить дуже складно, – синтезую з вуглецю штучні алмази. Для цього використовую високий тиск форм, методів і прийомів роботи та свого досвіду, як каталізатор додаю любов до свого предмету і дітей. У таких умовах через певний час отримую алмази, деякі з яких вражають своєю міцністю, красою та грою світла. Вони – моя гордість, моє натхнення для подальшої роботи. Адже багатство кожного вчителя – його учні, їхні досягнення і таланти.
Трохи конкретики
Освіта – Дарахівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, закінчила у 2001 із золотою медаллю.
ТНПУ ім. В. Гнатюка, хіміко-біологічний факультет, спеціальність «Біологія і хімія», 2001 – 2006 рік, за відмінні успіхи у навчанні отримала диплом з відзнакою.
Місце роботи - Дарахівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, працюю з 2006 року.
Категорія – І
Курси підвищення
кваліфікації 2011 – 2012 рік
Оце рівень!!!
ОтветитьУдалить