Знову нас кличе школа
Вересень панує вже довкола, Наче той художник-чарівник.
Добрий день, моя найкраща школо!
Це для нас – останній в школі рік.
Рік останній – мрії, сподівання,
У майбутнє поступовий крок,
Твори, теореми і … кохання,
Дзвоник, що нас кличе на урок!
Рік останній…Осінь золотава,
У житті юнацькім перший звіт…
Ти – сторінка юності яскрава,
Ти – дитинства незабутній слід.
Рік останній. Перше жовте листя,
Плани і думки насамоті…
Рік останній…ти, як аркуш чистий –
Що напишеш, те й пожнеш в житті.
Рік останній зустрічає радо
Друзів, що з тобою вчаться теж.
Рік останній – вчителя порада,
Справа – та, що потім обереш.
Рік останній в подорож нас кличе,
Мрією легкою виника,
Ніжністю дівочого обличчя,
Поглядом рішучим юнака…
Він – фантазій крила кольорові,
Промінь сонця – далечінь ясна,
Перший вірш, освічення в любові,
Бал останній, випускна весна…
Рік останній! Ти – надій зірниця,
Ти – мета, що бачиш уві сні.
Рік останній , ти – ще таємниця,
Та, що ми розкриємо самі.
Пісня «Здрастуй школо»
Ми не кажемо ще "Прощавай, рідна школо!",
"Здрастуй , школо!" ми будем казати не раз!
Сумно трохи стає, що сюди вже ніколи
Ми не прийдемо учнями в рідний наш клас.
Але поки що ми - твої учні, рідненька.
Галасливі, задиристі -усі, які є!
Ти для нас найрідніша і добра, як ненька.
Ми ніколи не зрадимо ім'я твоє.
В нас попереду фініш і різні дороги,
І до дня випускного напружені дні.
Сміх і радість нас чекає, і невдачі, й тривоги,
Нас чекають також й перемоги ясні.
Тож берімось за працю у світлу годину.
Ми дитинства завершуєм радісний біг.
Десь чекають вершини на кожну людину,
Коли ми переступимо рідний поріг.
Як немає країни без народу, моря без води і дитини без матері, так і не може бути школи без вчителів.
Тим, хто пізнати добро допоміг,
Тим, хто відкрив для нас тайни доріг,
Тим, хто нам крила дарує щодня,
Тим, хто відкрив нам жагу пізнання.
Тим, чия праця важка непроста,
Тим, чиє слово добром пророста,
Тим, хто відкрив нам науки світання,
Наші святкові і щирі вітання.
Вам, вчителі, вклоняюся я доземно
І дякую за все добро, що ви дали.
Лиш одного боюсь: не зумію
Слова найкращі зоряні знайти.
Від першого дзвінка багато часу, -
Вже десять років з того дня мина, -
Як і раніше, ви заходите до класів,
Лиш скроні посріблила сивина.
За те тепло, що ви нам в душі вклали.
Й любов святу до рідної землі,
За те добро, якому нас навчали, -
Спасибі, дорогі учителі
Сьогодні в день святковий, урочистий,
Прийміть, шановні вчителі,
Подяку й квіти ці барвисті
І наш уклін від серця до землі!
Пісня «Ви для нас вчителі»
За недоспані ночі, любов і тепло,
За бажання усього навчити,
За щиру усмішку, сердечне добро
Завжди вам будуть вдячні діти.
За серця жар, терпіння і турботу,
За сиві скроні й зморшки на чолі,
Натхненну, творчу вчительську роботу
Низький уклін вам, любі вчителі.
Спасибі вам, дорогі учителі,
За безсонні ночі і турботи,
За одвічні вчительські клопоти,
За слова, що піднімали з болю,
За усмішки, за щасливу долю,
І за радість щиру пізнання,
За любов і за міцні знання.
Ми винні вам багато,
Шановні вчителі!
Для вас наука – свято,
Для нас це будні дні.
Ви хочете зробити з нас
Спортсменів та учених,
А ми не завжди слухаємо вас,
У справах тих щоденних.
То м’яча рвемося поганяти,
Чи у магазин три рази біжимо,
А ще ж у школі гарні є дівчата,
До них ми щоперерви спішимо.
Але будь ласка, вибачте ви нас.
Давайте жити в мирі,
Щоб всі приходили у клас
Усміхнені та щирі
Тож ми вам твердо обіцяємо,
Що цього року буде все не так:
Ми всі вірші і формули згадаємо,
Лиш ви не ставте нам «один» і «два».
Будемо всі твори ми писати,
Часом лекції конспектувать,
Реферати з Інтернету друкувати,
Іспити на «десять» лиш складать.
1. Поглянь, які всі красиві та ошатні сьогодні.
2. І справді, а особливо наші першачки.
1. Слухай, а вони тобі нікого не нагадують? Дивись, оцей білявий хлопчик – твоя копія 10 років тому.
2. А й справді, а ця білява лялечка – викапана ти у першому класі.
1. Невже ми були такими???!!!
2. І справді, десять років проминуло... Здається, що тільки вчора ми вперше прийшли сюди, а сьогодні у школу вирушають нові школярики.
1. Тож ми передаємо вам естафету шкільного життя.
(Випускниця виводить до мікрофона першокласників)
Ми привели собі на зміну
Маленьких учнів – перший клас.
Учіться, любі, на “відмінно”,
Ростіть, мужнійте, в добрий час,
А ми останній рік ідемо
До школи топчемо стежки.
І теж мужніємо, ростемо,
Сюди прямуєм залюбки.
Бо тут навчилися дружити,
Пізнали, де добро і зло.
У школі ми вчимося жити,
Усім нам дуже повезло,
Що в нас такі хороші люди,
Найкращі в світі вчителі!
І вам тут, діти, добре буде,
Це краще місце на Землі!
Сценка
- Любі першокласники, ви сьогодні іменинники, бо народилися в новій якості – стали школяриками. А на День народження без подарунків не обходиться.
- Ось і ми вам принесли подарунок. Внести наш дар іменинникам!
- Що це?
- Це портрет першокласника.
- А чому в нього такі великі вуха?
- Щоб чути не лише пояснення вчителя, а й підказки сусіда по парті.
- А чому в нього такі великі очі?
- Щоб краще роздивитися великі написи на дошці і маленькі на шпаргалці.
- А чому в нього такі великі зуби?
- Щоб ефективно гризти граніт науки і закушувати пиріжками з столової.
- А чому в першокласника такий довгий язик?
- Це не язик, а інструмент для дискусій, тому довжина не завадить (треба ж і на уроці відповідати, другові про останні новини розповідати, а ще часом показувати його найлютішим ворогам)
- А чому в нього така велика голова?
- Тому що в маленьку голову така кількість знань, яку нам дають в школі, просто не поміщається.
- Це, звичайно, жарт, але хай цей портрет залишиться вам на згадку про нас, одинадцятикласників.
Дорогих першокласників ми вітаєм.
Терпіння й працездатності бажаєм.
Бо ви вступаєте без страху і жалю
У нашу дружнюю шкільну сім'ю.
Хай тести всі вас, друзі, не лякають.
Нехай шпаргалки вам допомагають.
І хай іде від вас по всій землі
Вогонь, що запалили вчителі.
Нехай щастить вам малюки!
Ростіть розумні та сміливі.
Життя шкільного сторінки
Хай будуть сонячні й щасливі!
Учися, першокласнику!
Відкрий науки світ.
Хай буде мрійним, радісним
В науку твій політ.
Сміливим будь, відмінником
Та честю дорожи.
Шануй батьків та вчителів
І з книгою дружи.
Будь добрим, відданим
Та старших поважай.
Навчися мови рідної,
Люби свій рідний край.
Далі вам, малята-школярата,
В рідній школі вчитися, рости,
Світ, що мов криниця непочата,
Осягти, любові й доброти!
Заходьте дружно та сміливо,
Маленькі учні, в світлий клас —
Життя цікаве та щасливе
Розпочинається для вас.
От уже й до фінішу наш біг
Ще ривок – і ляжуть нам під ноги
Сто нових незвіданих доріг,
Що для всіх лежать біля порогу.
Ще ривок, ще рік! Іще чуть-чуть!
І життя дорога нас чекає,
Що ж, дівчата й хлопці, в добру путь!
Час від нас роботи вимагає.
За недоспані ночі, любов і тепло,
За бажання усього навчити,
За щиру усмішку, сердечне добро
Завжди вам будуть вдячні діти.
За серця жар, терпіння і турботу,
За сиві скроні й зморшки на чолі,
Натхненну, творчу вчительську роботу
Низький уклін вам, любі вчителі.
Спасибі вам, дорогі учителі,
За безсонні ночі і турботи,
За одвічні вчительські клопоти,
За слова, що піднімали з болю,
За усмішки, за щасливу долю,
І за радість щиру пізнання,
За любов і за міцні знання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий