"Школа зустрічає своїх гостей"
Поглянь, скільки у нас в залі зібралося ошатних гостей. Ти не знаєш, що в них за свято? В це важко повірити нам, ще учням, але вони радіють нагоді повернутися в стіни рідної школи, і у свою безтурботну юність.
Ти гадаєш і ми на наступний рік з таким же нетерпінням чекатимемо цього вечора?
Я в цьому впевнена, адже сьогодні не буде уроків, вчителі не ставитимуть двійок, а директор не насварить за прогуляне заняття.
У нас пануватиме лише хороший настрій, веселі спогади і душевні слова.
В народі кажуть, що двічі в одну річку не ввійдеш, та сьогодні все можливо. Ми спеціально для вас відкриваємо чарівні двері і запрошуємо ще раз увійти у свою юність.
Увага! Ми розпочинаємо мандрівку у ваші шкільні роки!
А пам’ятаєте, чим закінчилося ваше шкільне життя?
Звичайно ж, випускним вальсом.
Отож, трішки уяви – вам знову 17 років і ви кружляєте на своєму першому балу.
Друзі, вам пісня лунає, як згадка,
Знайома мелодія лине для вас.
Полиньте в цю мить у юнії роки,
Згадайте школярський свій вальс.
Ведучий 1. Прозвучала знайома шкільна мелодія, і щира радість ожила у цій святковій залі. А це означає лише одне - він знову прийшов, той довгоочікуваний радісний вечір - вечір зустрічі шкільних друзів.
Ведуча 1. Усіх, хто із щирістю прийшов у нашу школу
На зустріч з юністю, з шкільним життям,
Усіх, хто не забув сюди стежини,
Вітаєм щиро, велика шана вам.
Ведучий 1. Добрий вечір, дорогі вчителі, випускники різних поколінь! Щороку школа гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників у рідні стіни на вечір-зустріч.
Ведуча 1. Давайте повернемося у ті незабутні роки юності, які залишаються в пам’яті, як перше кохання, перші світанки, перші успіхи і невдачі.
Минають роки за роками
Щасливі радісні, сумні,
Та рідна школа завжди з вами
Вона у кожного в душі.
У її стінах ви зростали,
Мужніли, пізнавали світ
Тут мудрості скарби шукали
Й були захищені від бід.
Сьогодні кожен все шукає
Чогось в житті... Минає час...
Та знайте: школа вас чекає
Гостинно просить в гості вас.
На світі безліч тягнеться доріг
Одні - як мудрість, інші - в терен-цвіті.
А поміж них крізь промені проліг
До школи шлях, що найкоротший в світі.
Відбились там і ваші десь сліди,
Десь там найкращі весни відшуміли,
На скронях сніг густий вже сивини,
А ви йдете, йдете туди несміло.
Йдете, бо ваші там любов і біль,
Солодких мрій і спогадів причали.
О, як це добре, що шляхи до шкіл
Забудь-травою не позаростали.
Ведуча 2. Ви прилетіли ключем журавлиним
У школу, яка радо вас зустрічає,
Тож із вітальним словом щирим
Наш директор усіх вас вітає.
Ведучий 2. Слово для привітання випускників надається директору школи Сові Юлії Франківні.
Ведуча 2. Сьогодні свято спогадів і свято сподівань
Минулого й майбутнього – прекрасна й світла мить.
Та в мить таку, ми згадуєм щоразу
Людей, котрі не з нами тут,
Тих, хто навіки перейшли життя межу,
Та в пам’яті живі і вічно будуть жить.
( Список вчителів )
Ведучий 2. Вшануємо пам’ять про вчителів та випускників нашої школи, які відійшли у вічність, хвилиною мовчання. (пауза) Дякуємо.
Ведуча 2. Ваші стежки - дороги злилися сьогодні в одну, єдину, яка вас повернула в дитячо-юнацькі роки, привівши до храму науки, до рідної школи!
Ведучий 2. Тут все, як колись: дзвінко щебече дітвора, заклопотані вчителі...
Ведуча 2. Та ви вже не ті. За вами - дороги життя, такі різні і такі нелегкі...
Ведучий 2. Скільки побачено і прожито… У багатьох народилися діти і навіть онуки… Посивіли ваші вчителі…
Ведуча 2. Ніхто не в силах зупинити час. Та сьогодні вам належить творити диво: ви не тільки зупините час, ви повернете його назад, в ті найщасливіші роки, коли світ переливається кольорами веселки, пробуджуючи в кожному серці веселкові надії.
Багато літ вже, як у школі
Останній дзвоник для вас продзвенів.
І ось ви знову у дружньому колі
Колишніх пристрастей і днів.
Це тут росли ви і любили,
Це тут ви юними були,
Це тут дорослими ви стали
І звідсіля в життя пішли.
Те село, голубий поріг,
Там дорога, немов підкова.
Де я в школу в замрії біг,
Зачарований днем чудовим.
Був урочистим кожен звук,
Кожен день був дзвінкий, як пісня.
О випускники, де ви є?
З ким лишилася ваша пісня?
Презентація
Нехай вас по світу розкидає доля,
та пісня до болю знайомого поля
завжди повертатиме з давніх доріг
до рідного краю, на отчий поріг.
Тут кожна стежина і кожне деревце
лікують розранене зболене серце
може там краще – в далекому краю:
багатше, чистіше. Не була, не знаю
Та мови такої, такого роздолля,
такого зеленого щедрого поля
І синіх річок, і безмежного неба
Ніде не знайдеш. А більше й не треба.
Роки-кілометри відлічує доля
На трасі життя, що у даль пролягла.
Ви знову у рідній зібралися школі.
Вона вам і храмом, і домом була.
А час, що спішить у прискоренні вічнім
Секундами - кроками міряти дні,
Опоєний вечора чаром магічним,
Зупиниться вмить – і ви знов школярі
Пісня «Шкільна родина»
Ведуча 1. В пам'яті кожного з нас школа нерозривно пов'язана із вчителем.
Ведучий 1. . Кожен через багато літ зберіг, проніс у пам'яті щиру, мудру вчительську науку, а почувши голос вчителя ви і сьогодні відчуваєте себе учнями.
Ти пам’ятаєш дитинство своє босоноге,
Стежки, що до школи тебе привели,
І перші тривоги, і перші щасливі дороги,
І тих, хто за руку повів у світи.
Учитель! Що в імені цьому?… Відкрийте!
Тут погляд твоїх і моїх оченят.
Учитель! Він друг назавжди… Та мрій тих,
І років шкільних не повернеш назад.
Згадай! Скільки прощених нас, не забутих…
А вийшли із школи і стали людьми,
Бо перші у світі свої інститути
Ви тут починали малими дітьми.
Тож серце хай б’ється у вас без упину,
І кожен з нас знайде дорогу сюди,
Бо бачили в нас ви і доньку, і сина…
Ви просто щасливими будьте завжди!
Ведуча 1. . І хоч вам не сидіти більше за партою, не чути дзвоника, який покличе вас на перерву, не ховати очей від учителя, коли не вивчили урок, зате хочеться повернутись до класної мами, сказати слова подяки рідним стінам і ще раз відчути себе дітьми
Ми повернемося, ми завжди повертаєм
На незабутній юності поріг,
Своє шкільне дитинство пригадаєм
І припадемо пам'яті до ніг!
Дороги, дороги... Тернисті і рівні
Із пристані "школа" вели у життя.
І хвиля несла ваш кораблик наївний
Туди, де в дитинство нема вороття.
Екзамен на мужність, екзамен на зрілість
В своєму житті ви складали не раз,
Бив вітер в обличчя, холодний, пекучий,
І доля не завжди всміхалась до вас.
У злеті росли, гартувались крила
І згадка про школу вас гріла теплом.
Учитель назавжди в серцях вам заставив
Оте найдорожче, що зветься добром.
Пісня «Дитинство»
Шкільне дитинство дзвоником злетіло,
Давно доросле почалось життя,
Здається вчора атестати вам вручили.
І не знайти в минуле вороття
Та пригадайте перші ваші кроки,
Коли прийшли ви в перший клас,
Таким був світ безмежним і широким,
Дзвінок дзвенів вам в перший раз.
Вже позаду лишились уроки,
Екзамени вам більше не здавать.
Багато літ відтоді проминуло,
Та ми сьогодні хочем вам сказать:
«Сьогодні тут ви, як в ті роки,
Коли буяла юності душа»
Тож хай до школи шлях ляга щороку
І світла віра вас не залиша.
Проте школа це не лише уроки та вчителі. Найцікавішими безперечно були веселі перерви.
Сценка «У музеї воскових фігур»
До вашої уваги музейні експонати «Учень звичайний» та «Учень ХХІ століття», «Вчитель ХХІ століття»
- Що це по-вашому?
- Голова
- А для чого вона учневі?
- Щоб була відмазка «У мене вчора голова боліла»
- А для чого аж два вуха?
- Щоб пояснення вчителя в одне влітало, а в інше вилітало й не займало місця в голові.
- А очі?
- Заглядати в чужі зошити, причому бажано одне - у І варіант, а друге – в ІІ варіант.
- А навіщо ж рот?
- Щоб говорити: «Я не вивчив…я зошити забув… знову двійка…За що???!!
- Це руки…
- Які так і тягнуться щось смикнути, штовхнути, розбити, але коли справа доходить до чергування у класі, то «ці руки нічого не брали, особливо віник і швабру»
А тепер удосконалена модель – учень нового покоління з сучасними новинками:
Навушники – вмить передають всю необхідну інформацію навіть і з космосу «Увага, увага, говорить Марс. Сьогодні очікуються сильні магнітні бурі, тому контрольної з астрономії не буде». Але будьте уважні, якщо ці навушники помітить вчитель, то ви ризикуєте залишитися не лише без навушників, а й без вух.
Плащ – невидимка – допоможе вам вмить стати непомітним, якщо ви вчинили якусь капость (розбили велике пластикове вікно)
Туфлі-скороходи – вмить перенесуть учня з небажаного уроку додому.
Прихований інтелект – телефон, в якому зосереджені всі розумові здібності учня, одне небезпека – без зарядки і телефон і учень просто відключаються.
У зв’язку з еволюцією учнів зазнав змін й імідж наших вчителів. В них з’явилися нові аксесуари:
Будильник – незамінний засіб навчання на 1 уроці в понеділок
Рупор або свисток - спеціально для учнів у навушниках
Ліхтарик з рентгенівським промінням – для проявлення учнів замаскованих у плащ –невидимку
Аркан (лассо) – щоб ловити учнів у туфлях-скороходах
Металошукач – для виявлення прихованого інтелекту школярів
Чорні окуляри – для маскування при повернення додому після контрольної у старших класах
Газовий балончик – для самооборони, якщо чорні окуляри не спрацювали
Ведуча 2. Ми віримо в те, що ви стали хорошими людьми, життєва школа найсуворіша. А на сьогоднішньому вечорі ми перевіримо вашу життєву науку і запрошуємо вас на екзамен спогадів дитинства.
Ведучий 2. Але з однією умовою. Відповідайте без підготовки, щиро, відверто. Ніхто не повинне залишитись на осінь чи на повторний курс. А екзаменаційною комісією на цьому екзамені життя будуть всі вчителі та сьогоднішні випускники.
Сидить екзаменаційна комісія
Ведуча 2. Хто першим піде здавати екзамен? Впізнаєте себе? (презентація фото). Вірно (що не впізнали?), це випускники, які закінчили школу 30 років тому.
Ведучий 2Просимо вас знову пройти шляхом у своє дитинство.
Ведуча 2 Ви залишили про себе гарні спогади …..
Ведучий 2А тепер тягніть білет.
Ведуча 2Ви справились із завданням, довели, що гідні називатися випускниками Дарахівської школи, тому ми просимо вас залишити згадку про свій випуск на шкільному родинному дереві.
(прикріплюють фото)
Ведуча 1. Цікаво, хто ж наступний? Ви часом не знаєте? Наша фотопідказка.
Ведучий 1 Дорогою у юність прямують випускники, які закінчили школу 25 років тому.
Ведуча 1 Школа запам’ятала вас як ……
Ведучий 1 Просимо долучитися до нашої великої шкільної сімї.
Ведучий 2 Всі шпаргалки поховали? Хто готовий до екзамену? (фотопрезентація). Запрошуємо випускників, які закінчили школу 20 років тому.
Ведуча 2. Ви прославились тим, що …..
Ведучий 2 Просимо залишити згадку про свій випуск.
Ведуча 1. Ні пуху, ні пера на іспиті ми бажаємо …. (фото) випускникам, які закінчили школу 15 років тому
Ведучий 1Вони запам’яталися як ……
Ведуча 1. Приєднайтеся і ви до родинного дерева.
Ведучий 2 Хто там аж тремтить від нетерпіння здавати іспити? (фото) Це випускники, які закінчили школу 10 років тому.
Ведуча 2. Вони….
Ведучий 2 Без вас не виросло б таке родюче дерево, залишіть на ньому згадку і про себе
Ведуча 1. Здати екзамен? «Легко, хоч серед ночі», - скажуть вам випускники (фото), які закінчили школу 5 років тому.
Ведучий 1. У вашому шкільному житті ……..
Ведуча 1. Станьте і ви частиною нашої шкільної сім´ї.
Ведучий 2 Для когось сьогоднішні іспит стане продовженням їх першої сесії (фото) Впізнали себе? Випускники 2012 року. Запрошуємо вас! І тягніть на стипендію!!! (виходять випускники)
Ведуча 2. Ви навчалися без підручників, пережили морози, карантин, скорочений навчальний рік, і попри це ухитрилися здобути 6 медалей, з яких 5 золотих, а також ….. призових місць на олімпіадах. Тож вам присвоюється звання « випуску»
Ведучий 2. Нехай і ваші молоді паростки зростають на шкільному деревці.
Ведуча 1. Шановні випускники... Ви, дійсно стали справжніми людьми, не розгубили чесності, щирості, гумору. На сьогоднішньому екзамені ви були старанними учнями, заслужили найвищі оцінки.
Ведучий 1. Отже, молодці всім вам «5», а по сучасній шкалі «12 балів».
Ведуча 2.Дякуємо вам. Проводжаємо оплесками ювілярів.
Ведучий 2. Поглянь, ніби нікого не забули, а нашому шкільному родинному дереві когось не вистачає?
Ведуча 1. Там не вистачає нас – але на наступний рік ми прийдемо на вечір зустрічі вже не як учні, а як випускники, і тут з’явиться наше фото, адже і ми частина великої шкільної родини.
Ведучий1. І вже нам випаде честь нести ім’я нашої школи у світи.
Ведучий. Цей урок особливий: ми будемо використовувати новітні інтерактивні технології, а це означає - активний діалог. Відповідайте без підготовки, щиро і відверто.
Наша екзаменаційна комісія готова
1) Музика – виконати улюблену пісню
2) Історія України – пригадайте найцікавіші миті з життя класу
3) Математика – полічіть, кількість дітей, які народилися у вашому класі (скільки сходинок з 1 на 2 поверх?)
4) Географія – назвіть країни чи цікаві місця, в яких побували за цей час
5) Хімія – в якій пропорції потрібно змішувати спирт і воду, щоб отримати 40% розчин, тобто українську з перцем
6) Література – продовжіть вірш
7)
Ведучий. Шановні випускники запрошуємо вас на сцену. Подільться з нами
своїми шкільними спогадами. У ваших розповідях ми б хотіли почути відповідь на такі запитання:
Завдання на іспит:
1) Чи пам'ятаєте ви, хто за руку заводив вас у 1 клас?
2) Кого ви вперше завели у 1 клас?
3) Скільки учнів навчалось в школі, коли ви її закінчили?
4) Який був ваш улюблений предмет?
5) Як змінилася наша школа із тих пір, як ви покинули її стіни?
6) Кого з вчителів ви пам”ятаєте ї чим саме вони вам запам” яталися?
7) Чи запам’ятали ви свою першу вчительку?
8) Хто ваш улюблений вчитель?
9) Ким ви хотіли стати і ким стали? Чи збулись ваші мрії?
10) Кого з вчителів найбільше боялись?
11) Який епізод з вашого шкільного життя вам найбільше запам’ятався?
12) Які пісні були популярні у ваш час? Може ви заспіваєте нам найпопулярнішу?
13) В які азартні ігри ви грали на перервах?
14) Чи користувалися ви шпаргалками і коли?
15) Ваше перше шкільне кохання?
16) Який вірш із шкільної програми ви пам’ятаєте?
17) Чи списували на уроках? Якщо «так», яким чином?
18) Які цікаві спогади у вас виникають, коли ви зустрічаєте своїх однокласників?
19) Можливо маєте якість побажання своїм друзям, вчителям?
20) Ваші побажання випускникам 2013 року.
Так важко розлучатись з вами,
Але зустрінемось за рік ми знову
Не розірвавши дружбу і роками
Збудуємо ми долю нову...
Хай ваші мрії втіляться в життя,
І щастя лиш трапляється в дорозі,
Не буде жодних бід і каяття,
Зустрінемось на нашому порозі.
Бажаємо вам злетів і добра,
Щоб муза вас не покидала,
Щоб посмішка привітна і легка
Із вами поряд мандрувала.
А ми говоримо: "Щасти!"
На всіх життєвих перегонах,
І вам у творчості рости
Й не зупинятись в перешкодах.
Тож дай вам, Боже, у мирі проживати,
Щоб завжди руки мали ремесло,
Щоб працювали завжди в Україні,
Щоб легко і щасливо вам було
Хай буде хліб і сіль у домі
Хай радість б'є, мов джерело
Щоби ніколи від утоми
У вас не морщилось чоло.
А небо за вікном - бузковий цвіт
Так світиться, так ніжно голубіє
Нових вам днів, нових щасливих літ
Хай душу завжди осяває мрія
Хай будуть діти, внуки біля вас
Живе між вами і любов, і згода
З роси й води вам нині, в добрий час,
З роси й води, як мовиться в народі.
Пісня «А ми бажаєм щастя вам»
Дуже гарний, приємний сценарій зустрічі!
ОтветитьУдалить